Гіпсова ліпнина Історія гіпсової ліпнини
З'явившись в 17-18 століттях, гіпсова ліпнина відразу ж завоювала загальне визнання, ставши улюбленим дизайнерським прийомом. Матовість ліпнини, так не схожа на химерний блиск позолоти, підкреслювала і виділяла яскраві фарби стін - рожеві, жовті, блакитні, зелені. Крім цього вона прекрасно обрамовувала вікна, арки, каміни, колони і стелі.
Гіпсова ліпнина тих часів мала свої переваги і недоліки. Головним плюсом була м'якість і податливість матеріалу, завдяки чому він міг приймати і утримувати будь-яку форму. Проте ж гіпс відрізнявся досить високою вартістю, тому часто до нього додавали алебастр, мармур або гранітний порошок.
Виготовлення ліпнини здійснювалося вручну, від початку до фінальних штрихів. Сам процес від початку був близький до створення різьблення, адже іноді необхідним інструментом майстра був ніж. Унікальність і індивідуальний стиль, притаманний кожному елементу гіпсової ліпнини, надавали їй витонченість і красу.
Зародження ліпного декору в нашій країні почалося під час стилю бароко. Ліпнина згладила і пом'якшила ламані лінії стін і безладні вигини, які притаманні цьому стилю, доповнивши їх різними прикрасами: амурами, гірляндами, вазами з фруктами і т.д. Однак таке достаток дуже гармонійно вписувалася в інтер'єр, не створюючи ефекту пихатості і надмірності.
У 18 столітті з приходом класичного стилю, ліпні прикраси стали обрамленням чітких вертикальних і горизонтальних ліній, протиставляючи гладкості стін і стель ефектний рельєф. Головною особливістю інтер'єру в той час була відсутність надмірностей. Гіпсова ліпнина не покривала повністю стелі і стіни, а була присутня лише в окремих декоративних елементах.
На початку 19 століття актуальний стиль ампір і військова тематика. Ліпний декор того часу підкреслював могутність і силу. Лаврові вінки, палаючі факели та інші елементи військової атрибутики максимально заповнювали весь простір стін і спеціально відведених ніш.
Кінець 19 - початок 20 століття ознаменувалися повною відсутністю стилю. У цей нелегкий революційний час, у зв'язку з деякою зупинкою в розвитку культури, ліпний декор практично не застосовувався. Необхідні були суворі об’єми, а також чіткі, ретельно сплановані функціональні рішення: вбудовані ніші і компактні меблі.
У 20 столітті ліпнина знову повертається в інтер'єр, надаючи багатьом стильовим напрямкам свободу для експериментування. У стилі хай-тек, якому притаманні виставляння напоказ функціональних характеристик предмету інтер'єру, а також широке використання скла, бетону і металу, ліпний декор підкреслює строгість і геометрію, вдало розставляє необхідні акценти і служить своєрідним «яскравою плямою». Стиль кітч надає ліпнині химерність і насиченість, схильну до епатажу.
З приходом колоніального стилю, з його фактурними грубими білими стінами, що нагадують необроблену штукатурку, гіпсова ліпнина імітує стару, потріскану поверхню, немов би пройшовши крізь багато століть і покоління.
Якщо говорити про теперішній час, то сучасна мода в цьому плані абсолютно лояльна і припускає використання абсолютно будь-яких стильових напрямів, від бароко до модерну. Змінилася лише технологія виготовлення ліпного декору, а пристрасті і смаки людей залишилися попередніми.
